ПростоАльбом #11

Вчора в блозі Аґрафки вже з"явилася моя нова стаття з новими сторінками в наш альбом, заходьте!

І кілька фотографій, щоб заманити:

Гарного дня всім, хто завітав :)

рецепти_медівник

Вже півтора роки я щотижня печу медівники і передаю їх тим, хто захищає нас на Сході. І ніяк не могла зібратися з силами-думками-часом, щоб відфоткати і викласти рецепт. Нарешті!

Скажу чесно, медівник був для мене дуже загадковим і недосяжним. Я читала різні рецепти, про якесь варення, яке треба варити, тоді щось до нього давати, ще про різне, і не уявляла що колись буду пекти його сама. Народився рецепт на Світязі, куди ми взяли з собою позичену в друзів мультиварку. Якось сидячи з сусідами коло хати вони, сусіди, згадували, як кльово колись було, як вони там пекли різне, і мммм медівники... Я почала випрошувати рецепт, і отак ложка за ложкою його і згадали :) Тоді трохи тестувань вдома, трохи спрощення в приготуванні, і ідеальний медівник у мене в кишені :)

На форму 20*25*6см:

(я люблю щоб просто, тому готую його як мафіни)))

сухе
борошно 5скл.
сода 1,5ч.л.
спеції, мої їдеальні в медове тісто: кориця 1ч.л., гвоздика мелена 1/4ч.л., мускат мелений 1/4ч.л. (медівник з такою кількістю спецій не дуже пряний, бо в мене ж діти ;), тому якщо любите сильно пахучий і можете таке їсти - збільшуйте кількість. гвоздику мелену часто продають де є спеції на вагу, а якщо не можете знайти мелену, напросіться в гості до когось з кавомолкою, і буде вам щастя))

мокре
яйця 5шт.
цукор 1,5скл.
мед 6ст.л.
сметана, або кисле молоко, або кефір 7ст.л.
олія рафінована 4ст.л.

горіхи 1-1,5скл.

(мушу сховати частину допису, бо там багато фоток і він довжелезний)

трохи листівок, конвертів і подарунковий сертифікат. похвалитися :)

Я сьогодні мало пишу, а більше покажу. Отакого гарного зробила, і віддала, а дещо навіть ще є. Розглядайте:

(ви вже напевно помітили, як мені сподобалось визбирувати всюди різні милі штучки і складати їх біля листівок :) )

оцю красуньку з тортиком ще можна купити)

і оцей гонський конвертик для молодят - також продам )

А ще був отакий гарний і веселий конвертик із подарунковим сертифікатом для фотографа Наді Віхастої:

 

А ще - страшенно хочеться доооощуууууу :)

Гарного дня!

про благодійний фестиваль Червоні носики

Щороку в багатьох країнах світу проводиться благодійний фестиваль - Red Nose Day. В Україні він проводиться фондом Запорука вже втретє, в Києві та у Львові, трохи про нього можна почитати тут. Цього року збираємо кошти на придбання діагностичного обладнання у Національний інститут раку.

На фестивалі буде невеликий ярмарок різних виробів ручної роботи, і я туди віддаю отакі листівки (з червоними носиками, ага):

і отакі ляльки-подорожниці:

 

Як можна долучитися?

*можна щось зробити ручками і віддати на продаж, для цього сконтактуйте з Олею Різняк

*можна прийти на фестиваль і підтримати його грошима, наприклад купивши щось на ярмарку (30 серпня, площа перед Університетом Франка у Львові)

*можна поширити інформацію про Носики в себе у всіляких різних мережах.

Можна ж, правда?

Сторінка фестивалю у фейсбуці тут.

Оновлено. Фестиваль у Львові перенесли на жовтень, слідкуйте за новинами ;)

про кіно_Жовтоокі крокодили, та Літо в Провансі

Зараз напишу вам тут про два французьких фільми, які ми подивилися ще перед відпусткою. Вони обидва французькі і душевні, і обидва про стосунки.

В Жовтооких крокодилах/Les yeux jaunes des crocodiles (2014) є жінка, дуже розумна і талановита письменниця, яка щоб вирішити хоч трохи питання грошей в сім"ї, погодилась написати роман за свою сестру. Також є чоловік письменниці, який вже давно без роботи і якого вона просить піти від них, бо їй важко годувати всіх. Ну, і не тільки тому. Є їх діти - дві доньки, одна з яких відверто ненавидить і зневажає маму. Є сестра письменниці, яка м"яко кажучи б"є байдики, бо в неї хороший красивий успішний чоловік, який забезпечує її всім. А їй нудно, і хочеться щоб всі про неї говорили, от вона і "пише" книгу.  І ще трохи людей, про яких про всіх я писати не буду щоб не заплутати ) От, про стосунки між ними і кіно. Закінчується добре, і, чесно кажучи, я підозрювала що закінчиться приблизно так)

І ще. З назви, та й з кількох рецензій, не думала що воно буде настільки серйозне. Думала, буде конкретна французька комедія, а воно виявилось набагато глибше, та й не комедія зовсім. Мелодрама мабуть.

У фільмі Літо в Провансі/Avis de mistral (2014) є троє діток, яких мама на літо відправила до своїх батьків у французьке село (ооо як я хочу в таке село!). Є їхня бабуся, яка їх безмежно любить. Є їх дідусь, з яким їхня мама розсварилася дуже давно і з того часу вони його не бачили. Як і дідусь - не бачив їх. Ну, і ще трохи людей :) Тут про стосунки дідуся і онуків, трохи про перші любові та пристрасті (двоє з цих трьох дітей вже не дуже щоб діти), трохи про минуле дідуся і бабусі, про любов дідуся до його саду. Загалом, хороше сімейне кіно. І Жану Рено пасує роль буркотливого дідуся :)

Гарного перегляду!

коробка для писанки

В мого Василя є співробітник, дружина якого займається писанкарством. Звати її Галина Сиротюк-П"ятничук, і ось є про неї стаття. Василь інколи показував фотографії її писанок, і мені просто віднімає мову, коли я їх розглядаю. Аж ось він приходить і каже - треба зробити коробку. Для писанки. І я починаю хвилюватися, бо знаю які в Галини писанки і сильно боюся зробити недостатньо гарно. Потім рахую до десяти і роблю коробку максимально простою, щоб вона не відволікала від того, що всередині. Сподіваюся, мені вдалося)

Писанка зі страусиного яйця, ось вона:

 

А ось - моя коробочка для неї: 

На жаль, майстриня не має свого сайту чи блогу, відповідно я не можу дати тут посилання на якусь її сторінку. Але з радістю дам її контакти, якщо комусь треба :)